Відеоаналітика: як це працює. Частина 2.

У попередньому матеріалі ми розібралися, що таке відеоаналітика, як вона працює та які задачі може вирішувати в бізнесі.

У другій частині поговоримо вже про практичну сторону впровадження: з чого почати пілотний проєкт, як узгодити його між різними підрозділами, яку роль відіграють ІТ та інформаційна безпека, чи замінює відеоаналітика людей і як працювати з хибними спрацюваннями.

Якщо замовник хоче звернутися для розгортання системи відеоаналітики, але вона зачіпає багато відділів. Чи є рекомендації як правильно все це погодити всередині компанії?

Як і в будь-якому проєкті має бути стейкхолдер – власник процесу з ним ми і працюємо. Зрозуміло, що також необхідна участь відділів ІТ та інформаційної безпеки.

Якщо компанія обирає для себе все ж таки пропілотувати, перевірити, стартувати цей процес, з чого починати?

Найправильніше визначити один або два процеси/задачі, в яких може бути задіяна одна або одразу декілька функцій. Наприклад, потрібно зрозуміти скільки людей стоїть в черзі на касі, як довго обслуговується один клієнт, що відбувається при певних умовах на посттерміналі, де знаходиться скупчення товарів…

І коли нам описали задачі, ми знаходимо рішення і заходимо в цей пілот зі змогою показати реальну цінність продукту.

При процесі автоматизації чи має бізнес скорочувати людей? Чи навпаки має набирати додатковий персонал? Як це відбувається в плані роботи з існуючими співробітниками?

Найбільший супротив ми завжди отримаємо від служби безпеки. Служба безпеки впевнена, що як тільки ми покажемо ефективність цієї системи, можна буде скоротити велику кількість співробітників відділу.

Давайте візьмемо умовний завод: 500 камер, служба безпеки контролює периметр знаходження людей та декілька сотень камер. Завантаженість персоналу висока, тоді як ефективність роботи – низька. Після впровадження відеоаналітики всі ці люди можуть залишатися на місцях, оскільки варто пам’ятати, що жодна система відеоаналітики, автоматизована система, вона не має права приймати рішення.

Система відеоаналітики має приймати рішення, які не мають за собою наслідків. Відкрити-закрити шлагбаум, відкрити-закрити двері, запустити якийсь процес. Але вона не може приймати рішення, які можуть мати за собою наслідки фізичної безпеки, пожежної безпеки.

Тому ці люди залишаються операторами, але вони вже можуть приймати рішення не на основі загального відеопотоку, а на основі згенерованого інциденту системи відеоаналітики.

Задача саме цих людей допомагати команді, яка впровадила рішення, відточувати процеси для того, щоб зменшити навантаження. Але люди завжди мають бути, вони залишаться.

Роль людини, яка просто спостерігала за процесом, змінюється на роль, де людина приймає рішення, в той час як відеоаналітика за процесом спостерігає.

Чи можуть бути у системи відеоаналітики хибні спрацювання?

Для відповіді на запитання давайте порівняємо систему відеоаналітики і існуючу систему «оператор, який дивиться в камеру». У оператора, який дивиться в камеру, хибних спрацювань, буде дуже мало. Але у нього буде багато пропущених спрацювань.

У той же час система відеоаналітики буде мати фолспозитів, бо будь-яка система не ідеальна. Але вони будуть оцифровані, вони будуть у звіті. У результаті ми зможемо, проаналізувати, прийняти рішення і зробити якісь коригування. Наприклад,  в фізичному середовищі перемістити камеру, змінити підсвітку. У програмному –  збільшити поріг, змінити контур, в якому вона має спрацювати.

Система відеоаналітики адаптивна, її можна підлаштувати і налаштувати таким чином, щоб мінімізувати ці фолспозитіви.

У чому практична користь системи відеоаналітики?

Практична користь системи відеоаналітики полягає насамперед у тому, що вона дозволяє не просто спостерігати за відео, а швидко знаходити потрібну інформацію та реагувати на події.

Коли ми говоримо про відеоаналітику, найчастіше маємо на увазі онлайн-аналітику – аналіз відеопотоку та виявлення інцидентів у реальному часі. Наприклад, система може автоматично виявити певну подію та повідомити про неї оператора.

Але не менш важливою є архівна, або історична, відеоаналітика. Вона особливо корисна під час розслідування вже скоєного інциденту. Сьогодні пошук потрібного моменту на записах із великої кількості камер часто відбувається вручну, займає багато часу і потребує значних людських ресурсів.

Система архівної відеоаналітики дозволяє автоматизувати цей процес: проаналізувати записи з групи камер, знайти потрібні події або об’єкти та об’єднати релевантні фрагменти в єдиний ланцюжок – своєрідний синапсис події.

Наприклад, стався інцидент, і є підозра, що до нього може бути причетна людина з жовтим рюкзаком. Замість того щоб вручну переглядати години записів із десятків камер, система може допомогти знайти, де і коли цей об’єкт з’являвся в полі зору камер, та відтворити переміщення.

Тобто практична цінність відеоаналітики –  у суттєвому скороченні часу на моніторинг і розслідування, зменшенні навантаження на операторів та можливості швидше отримувати потрібну інформацію з великих обсягів відеоданих.