Примарні технології: future continuous для бізнесу

Необхідність динамічного розвитку бізнесу на тлі економічної нестабільності змушує українських бізнесменів більш ефективно розпоряджатися коштами. Бажаючи уникнути значних витрат, компанії все частіше звертають увагу на «хмарні» технології, які в ряді випадків є ефективним інструментом економії.

Хмарні технології (cloud computing) на ринку України вже більше року викликають широкий інтерес і дискусії в ІТ-спільнотах. Рано чи пізно до них прийдуть всі підприємства, які шукають способи розширення бізнес-можливостей і при цьому не планують капітальних вкладень у створення нової ІТ-інфраструктури.

Під «хмарними» технологіями сьогодні мається на увазі динамічно масштабований спосіб доступу до зовнішніх обчислювальних ресурсів у вигляді сервісу, що надається за допомогою Інтернету. При цьому користувачеві не потрібно ніяких особливих знань про інфраструктуру “хмари” або навичок управління “хмарної” технологією.

Прийнято виділяти кілька моделей хмарних сервісів: SaaS (Software as a service), PaaS (Platform as a Service) і IaaS (Infrastructure as a Service). Модель SaaS, являє собою «хмарне» додаток у вигляді сервісів. З її допомогою користувач отримує доступ до додатків хмарної інфраструктури, при цьому клієнтові не потрібно знати, де саме і на якому обладнанні виконується додаток.

Другий вид «хмарних» сервісів – сервіс PaaS. Клієнт може встановлювати і розробляти свої програми на наданою платформі, контролюючи програми, при цьому, йому не доводиться здійснювати контроль ІТ-інфраструктури. Третя модель – хмарна інфраструктура як сервіс, IaaS. Клієнтові надається віртуальна архітектура, що складається із серверів, робочих станцій і мережевого устаткування, де клієнт сам може розгортати свої власні операційні системи, бази даних та програми.

Впорядкувати хмарні обчислення можна наступним чином: загальне «хмара», публічне «хмара» (public cloud), приватне «хмара» (private cloud) і гібридне «хмара». Згідно традиційної схеми, ІТ-інфраструктура і ПО купуються підприємством у власність, з часом їх модернізують, нарощуючи обчислювальні потужності та програмне забезпечення відповідно до сучасних потреб бізнесу. Позитивним моментом моделі є можливість швидкого надання для бізнесу необхідної послуги. Однак при такій схемі ІТ-департамент компанії завжди повинен бути на крок попереду, що зобов’язує його купувати ІТ-інфраструктуру на майбутнє, щоб не програти гонку ІТ-забезпечення. При цій схемі в компаній є ризик зіткнутися з дефіцитом обчислювальних потужностей, або з нестачею дискового простору для зберігання інформації.

Абсолютно протилежна попередній за своєю побудовою і функціональному значенню – модель публічного «хмари», яке створює сервіс-провайдер. Даний тип «хмар» призначений для завдань, які не потребують високого рівня безпеки. При установці таких «хмар» у клієнта є можливість створювати портали без критичної інформації для зовнішніх користувачів, проводити неконфіденційні розробки та зовнішні сховища даних, при цьому користувач не може контролювати процес резервування даних, також йому не відомо поруч з даними вони розміщені і який пріоритет у прикладних програм.

У свою чергу, приватне «хмара» дозволяє об’єднати ІТ-ресурси компанії в один пул і розподіляти їх між ІТ-додатками в міру їх завантаження і необхідності для бізнесу в той чи інший момент. Крім реалізації власних потреб, користувач може надавати частину ресурсів іншим споживачам, при цьому зберігаючи високий рівень безпеки.

При даних перевагах і недоліках хмарних обчислень, компаніям вигідніше використовувати гібридні «хмари». Цей варіант є впровадження з використанням сукупності двох або більше «хмар» з різними моделями впровадження, які об’єднані спільною технологією або стандартом. Гібридні «хмари» дозволяють залучати ресурси публічних хмар тоді, коли це необхідно.

Ризики

Говорячи про переваги «хмарних» обчислень, варто сказати і про ризики, з якими пов’язаний перехід на «хмари». Найбільш істотний з них – загроза інформаційної безпеки. В умовах жорсткої конкуренції, найбільше компанії бояться витоку даних з мережі «хмарного» провайдера внаслідок перехоплення інформації, втрати контролю над даними та додатками, неможливості знищення даних, дій інсайдера на стороні провайдера або інших користувачів «хмари». Для захисту можна використовувати шифрування даних або їх знеособлення. При цьому шифрувати потрібно не тільки дані, що зберігаються у провайдера, а й канал зв’язку з ним. Проте поки рішення, які дозволяли б ефективно захищати дані в «хмарі», не вироблені. Але як запевняють експерти, роботи в цьому напрямі вже ведуться.

Ще одним ризиком можна назвати прив’язку «хмарної» технології до конкретного постачальника послуг, збої на стороні провайдера, злом інтерфейсу адміністрування, банкрутство і поглинання оператора. Компанії не дарма побоюються даних подій, оскільки це може принести їхньому бізнесу значних матеріальних збитків.

До інших ризиків можна віднести втрату зв’язку з мережею провайдера, DDoS-атаки і втрату відповідності вимогам регуляторів. Ці ризики можна знизити з допомогою правильного складання угоди про рівень обслуговування (Service Level Agreement, SLA), яке дозволить компенсувати частину збитків. Нормативні вимоги можуть змінюватися з часом, а закон «Про персональні дані» і зовсім робить «хмарні» обчислення непридатними на практиці. Тим не менш, в деяких випадках хмарну систему можна зробити навіть більш захищеною, ніж традиційну архітектуру, за рахунок розділення обов’язків і правильно складених домовленостей.

Головні віхи економії

Однак крім достатнього функціонального зручності і ризиків, важливим фактором вибору «хмарних» обчислень є прагнення заощадити на ІТ-послуги. Компанії, які використовують «хмарні» технології скорочують витрати на створення і підтримаю власної ІТ-інфраструктури, оскільки головна вигода від використання – плата виключно за доступ тільки до необхідних обчислювальних потужностей і бізнес-додатків. При цьому економічна ефективність використання «хмарних» обчислень залежить від рівня зрілості ІТ-інфраструктури компанії. Так, за словами Сергія Щербаня, керівника департаменту ІТ-інфраструктури компанії IT-Solutions, для підприємств зі зрілою ІТ-інфраструктурою «хмарні» обчислення – це спосіб збільшити швидкість надання ІТ-послуг і зробити сервіси більш гнучкими. У той же час впровадження «хмар» в компанії з незрілим ІТ – це шанс підвищити ефективність використання ІТ-інфраструктури.

При цьому кожна модель «хмарних» обчислень має свої параметрами економії. Так, при використанні приватного «хмари», економія полягає в автоматизації процесів виділення ресурсів і сервісів, точного підрахунку споживання ресурсів, ефективного розподілу обчислювальних потужностей за рахунок використання коштів віртуалізації і більш щільною завантаження серверного парку, з якого формується «хмара».

Впровадження публічного «хмари» не вимагає від користувача інвестицій на створення і підтримаю власної ІТ-інфраструктури, а вартість послуг провайдера виявляється досить прийнятною, що дозволяє оптимізувати витрати на резервування обчислювальних потужностей, оскільки вартість запасу потужності розподіляється на кілька компаній.

Проте клієнт, який вирішив перевести стандартну ІТ-інфраструктуру на «хмарні» обчислення повинен розуміти, що сам процес переходу досить витратний і фінансові вигоди можна буде відчути тільки через кілька років. Інша справа, якщо ІТ-інфраструктура організовується з нуля – в такому випадку можна значно збільшити економічну ефективність для компанії.

Як вибрати «хмара»

Оцінивши економічну ефективність, зниження операційних витрат і підвищення гнучкості бізнесу, багатьох гравців починають цікавити практичні питання, а саме які «хмарні» технології використовувати для конкретних завдань. Як вибрати «хмари», що відповідають вимогам компанії, – рекомендує Сергій Щербань.

– Проведіть аудит бюджету. Перед тим як впроваджувати «хмарні» технології необхідно оцінити бюджет, виділений на експлуатацію існуючої інфраструктури. У розрахунках необхідно врахувати майбутнє розширення інфраструктури, приховані витрати на програми та потенційну економію.

– Створіть техніко-економічне обгрунтування і визначте портфель проектів для переходу до «хмари». На цьому ж етапі необхідно визначитися з найкращим варіантом побудови «хмари», – як уже згадувалося – це може бути, як приватна хмара, так і послуги провайдера.

– Перед впровадженням «хмар» необхідно також продумати яким чином адаптувати необхідні для роботи програми або як перебудувати бізнес-процеси для роботи в «хмарах», а також провести реорганізацію ІТ-процесів.

Назад в майбутнє

За даними гравців ринку, до 2015 року понад 40% українських компаній будуть використовувати хмарні технології. На думку експертів Gartner, серед найбільш перспективних технологій в 2012 році стануть «хмарні» обчислення. На думку аналітиків, в 2012 році слід очікувати розширення спектра як відкритих, громадських так і закритих, приватних «хмар». Однак, щоб не говорили, цифри, сьогоднішній ажіотаж говорить сам за себе. Всупереч сьогоднішнім побоюванням, вагомі економічні переваги і популярність навколо «хмарних» обчислень свідчать про те, що «хмарним» технологіями бути, і не в далекому майбутньому, а в самому найближчому сьогоденні.