Відеоконференцзв’язок: шанси на розвиток

На сьогоднішній день експерти визначають відеоконференцзв’язок (ВКС), як найбільш перспективний сегмент ринку IT, ставлячи її популярність поряд зі смартфонами, планшетами та системами зберігання даних. Чи готовий український бізнес до активної поширенню відеоконференцій, – далі.

Освоєння ринку

Зростання інтересу українських компаній до рішень відеоконференцзв’язку сьогодні проявляється у більш ніж $ 10-мільйонному обсязі ринку і в потенціалі його збільшення аж до 40% уже в 2012 році. Побічно гравцям ринку відеоконференцзв’язку допомагають телекомунікаційні оператори, які не тільки розширюють географічні масштаби мереж, але і підвищують пропускну здатність каналів. Однак в основній своїй масі динаміку сегмента диктує попит з боку компаній, які згідно загальносвітовим тенденціям відчувають потребу у швидкому прийнятті бізнес-рішень.

За даними керівника департаменту уніфікованих комунікацій компанії IT-Solutions Івана Зіміна, розподіл ринку відеоконференцзв’язку виглядає наступним чином: 70% бізнес-користувачів підключені до досить доступним, але якісним програмним системам. Решта 30% ринку належать більш дорогим апаратним рішенням. Як уточнює експерт, такий розподіл ринку зовсім не означає, що більш дорогі рішення однозначно більш якісні. Вибір конкретного класу визначається тільки завданнями, які замовники покладають на відеоконференцзв’язок.

ВКС у справі

Однак, незважаючи на те, що системи відеозв’язку сьогодні «на слуху», їх повсюдного поширення все ще перешкоджає брак поінформованості. Наприклад, деякі компанії, які потребують відеоконференцзв’язку, не знають за якими параметрами її вибрати, що дійсно важливо для вирішення завдань, а що другорядне? Що ховається за довгими переліками підтримуваних стандартів? І чи завжди найдешевше рішення відрізняється низькою якістю, а найдорожче чудово по всіх параметрах? Саме з цієї причини компанії не завжди готові визначитися з вибором, і сформувати необхідні і достатні вимоги до відеоконференцзв’язку.

Як підкреслюють експерти, пріоритети вибору рішень відеоконференцзв’язку досить чіткі і зрозумілі. Перед впровадженням необхідно визначити головну мету застосування: проведення нарад, підбір персоналу, оперативність при прийнятті рішень, здійснення контролю та інше. Як констатує Іван Зімін, при вкладенні грошей в відеоконференцзв’язок інвесторам обов’язково слід звертати увагу на технічні характеристики ВКС. Щоб встановити апаратні рішення, які забезпечать відмінну картинку, варто пам’ятати, що у цих систем ВКС високі вимоги до ІТ-інфраструктурі і до смуги пропускання даних, тому не виключено, що на таку відеоконференцзв’язок необхідно буде витратити сотні тисяч доларів з урахуванням операційних витрат. У той же час програмні рішення більш мобільні – відеоконференції можна проводити з комп’ютера, планшета і навіть зі смартфона, підключившись до IP-мережі з допомогою будь-якого типу підключення: Ethernet, WiFi, WiMax, HSDPAetc. Відповідно, вимоги до швидкості передачі даних у програмних систем не такі високі, як в аналогічних апаратних. Адже для проведення відеодзвінка на прийнятному рівні для апаратних систем необхідно близько 1,5 Мбіт / с, а для програмних рішень достатньо 256 кбіт / с. Також апаратні рішення дуже вибагливі до якості каналу зв’язку (затримки, «тремтіння сигналу», гарантована пропускна здатність), чого не можна помітити в програмних рішеннях.

В цілому ж, потреби українських компаній щодо функціоналу відеоконференцзв’язку збігаються зі світовими: прагнення до побудови корпоративних систем уніфікованих комунікацій, які містять функції від обміну текстовими повідомленнями до ВКС і спільної роботи над документами, що дозволяє миттєво знайти потрібного абонента по доступному каналу комунікації; підвищення доступності рішень відеоконференцій; використання мобільних пристроїв в якості терміналів ВКС і також побудова «хмарних» систем відеоконференцзв’язку.

Надалі ж, відповідно до очікувань гравців ринку, стрімке зростання доходів на цьому ринку продовжиться в найближчі роки. Він буде зміцнюватися за рахунок впливу уніфікованих комунікацій, додатків спільної роботи, систем телеприсутності, настільних і мобільних пристроїв, що підтримують відео.